Ви не знаєте, що це за запах?

Здається це мені коти в душу насрали... Хоча коти тут зовсім ні до чого. Це французи. Виєбли, вибачте на слові. Скажу вам: що по-французьки, що по-українськи (що по-монгольськи напевне) моральна "натяжка" - це задоволення тільки для сильних духом мазохістів. З урахуванням того, що я людина смертна і ще й до того усього надто уразлива, то мої руки опустились, а голова похилилась. Зараз спробую відтворити хронологію подій.

Розпочалось усе з того, що я сюди приїхав... але це дуже загальні слова і їх треба конкретизувати. Конкретизую: мої наукові керівники, беручи мене в аспірантуру, дали зобов'язання виконати певний проект. Але повного розуміння, що вони хочуть, а особливо, як (!) вони це мають робити досі не настало! З урахуванням того, що піддослідних зразків досі немає, я ще місяці три тому запропонував шановному мосьє Вільямсу і мадам Пареж співпрацювати хоча б в області теоретичних розрахунків з паном Бокочем, адже останній, колись в процесі поглинання разом зі мною горілки , видав інформацію про те, що він є одним з кращих спеціалістів у світі по взаємодії у сплавах. Мої шановні керівники довго телились (це, відчуваю, така характерна норманська риса) і, врешті решт, через місяць після моєї розмови з ними, вирішили такі обговорити перспективи співпраці з Бокочем.

Далі у мене події розвивались досить стрімко в опануванні методів розрахунку енергетичних параметрів стану, було зроблено багато і завірено тим же Бокочем. Десь через місяць після початку співпраці мій український колега сказав, що треба буде видати статтю за отриманими результатами. А, буквально, на початку цього тижня запропонував прийняти участь у конференції молодих вчених, що матиме місце у швейцарському місті Лозанна. Для нас (я маю на увазі вихідців з СРСР) тиждень до дедлайну - це вічність, можна не те, що абстракт накатати по обрахованому матеріалу, а взагалі розробити за цей час нову теоретичну концепцію ще не отриманих результатів. Я "вальяжно" сів за написання тез до конференції.

За день наваяв і поніс до "науковців". Мій перший керівник - Вільямс - нормально. А мадам Пареж, після "важкого" трудового будня (прочитала дві лекції чи семінари) відправилась додому о п'ятій чи четвертій дня. Ну хто їй лікар?.. Відправив їй на перевірку електронного листа. Наступного дня вона не працювала (бо окрім суботи і неділі має звичку не працювати ще у середу), а оскільки строки тисли, то я, не дочекавшись від неї відповіді, відправив листа ще й директору лабораторії, ну, і копії їй, Вільямсу і Бокочу. Усе ніби законно...

Сьогодні отримую від неї "гнєвний месседж": "Мол так і так, шо за хуйня (було б у французькій мові таке слово, вона б його точно сказала), пачіму я нє знаю, шо тут усьо бєз мєня дєлаєтся!!! бла-бла-бла.". І це при тому, що ми включили в авторів її (!), хоч вона і крапки не поставила під тим, що було зроблено. "Я нє поставлю свойо імя под тєм, что нє понімаю і нє провєріла!" - але ж з таким темпом роботи в неї шансів зрозуміти просто нема!
Короче, промила мені француженка мозок, повела до Вільямса і там ще повипендрювалась. Трохи й Бокочу дісталось. І, що саме цікаве, виявилось, що вона мого першого листа пропустила поміж вух, не читаючи, і тому плювала піною, як дракон полум'ям.
Потім прийшла типу вибачатись, але "впєчатлєньїце то осталось...".

І все це та жіночка, котрою я захоплювався... От же ж жінки!

А не привітати б себе з днем народження?

О! Саме стукнуло. 23. Залишилось ще три раза по стільки і напевне вже досить. Правда до цього часу ще не все зроблено. Я б сказав, що з наміченого, ще зовсім нічого не зроблено, але час є... де мій келішок?

Я про французів. Ну не піда.. (закреслено) гомо... (закреслено), короче, тварі. Народ прийшов до мене в гості, тільки-но розговівся. А тут уже: бах! - опів на одинадцяту. Дочекались цього конченого трамвая... а він іде в депо... Бл.. Ну хоч підвези пару зупинок... Нє..., Є вропа, бл.!. прийшлось гостів додому пішки відправити. Зараза! Гандони штопані.

Всьо. Прийом закінчено. Нічна ваза мене вже зачекалась. Добраніч, малята, любі хлопчики й дівчата.

Політичне

Добрый вечер! С вами передача "Плавленый сырок" и я Виктор... не, не Шендерович.

... я коли виросту і стану самим головним, то безумовно введу обов'язкове поглиблене вивчення англійської мови в медуніверситетах і медучилищах усього світу, а особливо рекомендуватиму це зробити на кафедрах гінекології і материнства. Ну, самі посудіть, що це коїться: шість (!) тендітних французьких акушерок поряд і з того ні толку ні зиску. "Його питають: як тебе звуть, а він: "бе-е". Йому показують жінку, а він: "бе-е"." (Подерев'янський) - ну точно як про мене. Бо питають-то французькою мовою! Ні, проти їх мови я нічого не маю, я навіть за. Ви не можете собі уявити, як то красиво звучить, коли корінна симпатична француженка щебече... Тоді сонце починає сяяти яскравіше, а до голови (а подекуди інших органів) приплива кров. Стоїш чи сидиш і радуєшся, радуєшся. Ех, я б її в домі тримав і годував би тільки за те, що вона уміє так говорити!

Але повернімось до наших баранів, бо про себе у цьому пості я розповідати не збирався. "Що за барани?" - ви спитаєте? Ну, не тільки барани, а ще за спостереженнями шановного "проффесора" козли і один(а), знову ж таки, акушер на чолі Ради національної безпеки. І, ох, як я сумніваюсь, що вона знає англійську мову... Але ж недарма наш Гарант (а за сумісництвом експерт по вирощуванню медоносних мух у трипільських глечиках) поставив на таку серйозну посаду гінеколога: просто він-то добре знає, в якому місці знаходиться держава... Угу! Я теж слідкую за цією божевільнею! Причому, думаю, слідкую краще, ніж ви. Хвилююсь. От і вирішив зробити невеличкий огляд всього того, що накреативили народні майстри, спонукані витівками державних козл.. мужів.

Остап Бендер сказав, приїхавши в якесь провінційне місто "Да... это не Рио-де-Жанейро...". Так, Україна - це не Ріо-де-Жанейро, але можна ж у це примарне Ріо злітати... чи в Париж приміром... та ще й з бл.. дівчатами полегшеної поведінки. От Коля-паровоз так і зробив, зараз, сіромаха, "відгрєбає" потихенько - попав в немилість.

Посвящение: Мыколе-Икару, он хотел летать (з бабамы на самольотах)

И помогли из Рады доны
С СИЗО откинуться Коляну
Сидят..., нет, избраны(!) комдоны,
И делают людЯм подляны

Вот вышел Коля на свободу
в рассвет, до утренней звезды,
И смело скажет он народу
Ему законы - до п*зды!

Суды, СИЗО, прокуратура –
Скажите, люди – почему?

А как все круто начиналось!
Париж, шалавы, самолёт!
Как хорошо ему ... кончалось
В воздушных ямах, ухх... улёт

суды, СИЗО, прокуратура,
за что Мыколе одному?
пусть людям отдадут в натуре,
а удовольствия - ему.

Отакий-от віршик. Правда то усе понти для прієзжих (потрусять-потрусять та й відпустять), так само, як "ідейне" блокування ВР. Пацани відверто займаються підміною понять і вкиданням в голодні роти "любителів НАТО" гарячих інформаційних бульбашок замість так необхідних підростаючому організму котлет (ясний хрєн, що простих - із м'яса). Але ці теми вже жовані-пережовані, де тільки хош. Тож додам лише картинку.

Ось іще страшилка: "Политсовет НУНС объявил Яценюку строгий выговор за халатность - он хоть и кусал Шуфрича, но так ничего и не откусил." А жаль. За те і поплатився. Отримав "fuck" від міліціонера.

А на сайті Української правди об'явився Сірьожка Ківалов, накатав статтю і навіть з якимись розумними словами. В мене одразу здивування: він, виявляється, не лише може "правильно" рахувати, але й літери знає! Сподобався коментар до статті одного з читачів:

"-Нє чітайтє до обєда підрахуєв.
-Но вєдь другіх нєт!
-Ну вот, нікакіх підрахуєв і нє чітайтє."

Ой, скільки там усього цікавого, але ж якби це тільки не у нас... А так хочеться "сначала зав'язать в мішок, мішок завєсіть на балку" і п.. пестити ломом. Багато є чого писати, та нема що читати. Іронією і сатирою тут не проб'єш - точно кажу. Тут потрібен аналіз і дія. Правда народ у нас (і я такий же) настільки пасивний, що можна подумати, ніби живе у Франції. Але ж Маркс заповів, що "Якщо задача філософів раніше була пояснити світ, то тепер задача філософів |думаю і нас з вами| - переробити світ". Отак. Трошки пролив душу на блог, лягаю спати, а завтра почну світ "передєлувати".

Використані матеріали сайтів:
http://durdom.in.ua/
http://ua.korrespondent.net/
http://pravda.com.ua/