На літні канікули мій сусід по квартирі з'їхав і не обіцяв повертатись. Оскільки ми жили разом, то документи на деякі речі теж здавали разом, зокрема папери на знижку по оплаті житла оформляв він, попросивши у мене лише деякі ксерокопії.
Десь через місяць, після того як він з'їхав, мені одна контора прислала листа, в який починався приблизно наступним чином: “Оскільки ви вже не живете разом зі своєю дружиною...”.
І як же я був радий, коли одного разу, повернувшись з роботи, побачив біля плитки його вилки і ложки з червоними пластиковими ручками!
“Мой любимый жена” такий хазяйновитий, що привіз із собою електричну духовку і навіть доволі об'ємну тумбочку під неї. Мало того, десь через тиждень свого приїзду він звернувся до мене з питанням: “Віктор, мол, як на рахунок повечеряти разом? Я привезу з дому вина з погребу мого батька і приготую щось.”. Ну, як я міг сказати “ні”?
В минулу середу на столі красувалось м'ясце, варений рис і пляшечка “Шато де Кавайе” 2001 року. Приємна сімейна вечеря без нав'язливого сервісу.
P.S. Не знаю, хто пустив цю чутку про сусіда-негра, але, щоб придушити її “на корню”, хочу зауважити, що сусід у мене білий(!) кучерявий француз на ім'я П'єр.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
6 коментарів:
Чорт забирай, ну вув же нігер. Ти мені сам розповідав ще на початку минулого навчального року, що він сидить тільки в своїй кімнаті і дивиться ТБ.
Точно нігер був! Моя психіка надовго цей образ викарбувала. Серхіо правду каже.
ну, бачно, все дуже серйозно, коли ти вже нєгра називаєш нєжно "мій кучерявий П'єр"
отой "тихий" точно як поручик Ржевський: прийшов і всьо опошлив...
А чутку про сусіда-негра точно пустив "сєрхіо", так що претензії усі до нього, з ким він там на своїх IT-party тусується.
Доречі, негр як був так і є, тільки став ще з більшими мухами в голові (ростуть на французських харчах).
Правда він мій сусід не по кімнаті, а по офісу на роботі.
Very funny!))))
Дописати коментар