понеділок, 5 листопада 2007 р.

Вступ до неквантової непертурбативної (pardon) неелектродинаміки

Отож, за вимогою світової спільноти (в обличчі Мамедова Сергія) починаеться цей цикл публікацій про моє перебування у лазурній Франції. По хорошому мені слід було б розпочати з моєї незабутньої подорожі автобусом, але за браком часу і сил (ну і крім того, чого обмежуватись подорожжю? тоді вже давай з самого початку "Були собі мама і тато..." ну і так далі по тексту) починаю свій життєвий опис з сьогоднішнього дня...
Взагалі я хотів почати опис з того як я прокидаюсь, іду в туалет... але, відчуваючи, що це зашкодить шаленій популярності блогу, обмежусь речами більш цікавими.
Отже, про що ці записки юного (як я собі комплімент забацав?) блогериста? Тут я буду залишати незвичні для радянького ока спостереження, фотографії цікавих (з моєї точки зору) місць, трохи буду матюкатись, інколи вставлятиму іноземні слова з метою практики французької мови (ну і взагалі у мене зріє концепція україно-російсько-французько-англійського суржику) та, короче описуватиму все так чи інакше пов'язане з моїм закордонним життям (ну, Лєна, зірочка, ну не прям усе...).
Отож, як казав Олег Скрипка "У bon voyage, любий друже"...

1 коментар:

Анонім сказав...

зазвичай кажуть блогера а не блогериста ;)