пʼятниця, 16 листопада 2007 р.

Bonjour, bonsoir et bon matin.

Гнєздо, гнєздо, - я дупло як слишимость? Польот проходіт нормально вхожу в туманность магній-ніобієвих сплавов...

Ніяк не можу звикнути до французької традиції здороватись. Ну, всякі там слова, нaведені в заголовку поста, я вже освоїв (і навіть більше), а от є один нюанс для мене ну зовсім незвичний...
Отже, чоловіки у Франції, як і у нас, зазвичай при зустрічі тиснуть один одному руки, але зовсім інша ситуація коли утворюється пара Ж-Ж, або ще гірше М-Ж. При цьому відбувається наступне дійство: люди стають один навпроти одного, притискаються щоками і під вухо своєму візаві голосно причмокують, не торкаючись губами сусіда! і так по разу на щоку.

Я ж, звикши з дівчатами восновному перекидатись фразою типу "привіт, лахудра!" (ну це залежить від дівчини), забуваю зазвичай проводити ритуал імітації поцілунка...
Цікаво було буквально вчора дивитись, як дівчина направляючись по коридору різко додала кривизни своїй траекторії в моєму напрямку, я ж набрав в свою чергу таку шалену швидкість, що вона від мене за рахунок еффекта Допплера встигла почути лише "bonjour" на три тони нижче звичайного. Щоправда, потім я зрозумів, що то була помилка, бо з такою дівчиною можна і не імітувати...
Ще прикольний був випадок, коли я сидів в кафе, а напроти мене бувша однокурсниця Макарця (вона тут вже давно працює і живе). Ми з нею і ще де з ким спілкувались. Тут збоку (в нас би сказали "безпардонно") підходить француз, котрого пані не помічає, бо дивиться на співрозмовників. Мосьє почекав хвильку, зрозумів, що так він може простояти довго i взяв просто за плече майже дьорнув мадам, щоб відповідним чином провести ритуал псевдоцілування.

Ще один епіграф "Так ось, який ти - французький поцілунок!.."
Яке ж було моє здивування, коли мене переселили у нову робочу кімнату і чуваки (Алі, Абдель, Халід, Ануар...) почали так само цілуватись... я сиджу і думаю: "Ну все, тре приймать іслам... зараз будуть цілувати...". Щоправда, мене пронесло - це вони так між собою полюбовно - очевидно після довгої розлуки скучили один за одним.

Тут доктор (єдиний в наших суміжних кімнатах доктор) Халід намагався мені сказать "Салам алейкум", але я думаю шановним треба нагадать про чудодійні властивості українськойі землі з ассиміляції і про те, як турки Європою ставали під проводом запорізьких козаків (ну і українських полонянок, на жаль).

2 коментарі:

Unknown сказав...

ну вс1 французы упали в моих глазах ниже плинтуса!ну что ж это в мире твориться уже французкие поцелуи люди имитируют! ану покажи им там как это делаеться в украине когда встречаються М Ж :-))))

Viktor сказав...

о! нарешті, ще одна людина мені залишила тут вісточку. Merci beaucoup!
Я то покажу, канєшно, тільки от придумаю, як же це ми там в Україні робили...