Как закалялась сталь.

Bonjour à tous!
В очікуванні створення коаліції в парламенті я довго вже нічого не постив. Ну нaрешті сьогодні вже якісь зсуви в правильному (здається) напрямку почались, тож пора би щось і написати.
За минулий тиждень майже нічого не сталось, якщо не рахувати того, що я танцював з неграми кубинські танці в нічному клубі, чіпляв дівчаток молоденьких зі своїм другом в ірландському пабі, нажрався як свиня на дні народження пана Бокоча і, наостанок мене в дупель п'яного обікрали якісь араби.

Короче життя триває... не хочеться розказувати про всілякі неприємності, тому сконцентруюсь на своєму поході в нічний клуб.

Не знаю, чи могла б мені напророчити Ванга (чи ще хтось типу того) півроку назад, що я вже через 5 місяців після закінчення Університету і депресивного стану через хвилювання за своє майбутнє, буду відбивати "чєчьотку" під латиноамериканську музику з домішками французького і американського репу в нічному клубі під назвою "La Luna" в славному місті Руан.

Так, не дивуйтесь, хто мене добре знає - я другий раз в житті був на справжній дискотеці і другий раз не жалкую. Завів мене туди мій чорношкірий товариш, про якого я вже розповідав. Приємна людина, але такий балакучий... В мене таке відчуття, що він думає тільки про свої електростатичні лінзи і дівчат, а, оскільки, я в електростатичних лінзах дилетант, то він запропонував мені скаласти йому компанію в полюванні за особами (особинами ;) ) іншої статі. (Що гріха таїти, я теж у тому зацікавлений).

Наш промисел почався досить рано за місцевим часом - десь о 16.30, оскільки клуб відкривався десь об одинадцятій вечора, то можете уявити собі, скільки кругів ми намотали навколо нього. Правда цей час ми використали не напрасно: пограли в боулінг-клубі в дивну гру типу футболу руками на дошці з під настольного тенісу, де замість м'ячика важкий пластмасовий диск; подивились на передноворічні приготування поряд з величним Нотр Дам де Руан (котрий був мальований самим Моне); встигли познайомитись в ірландському пабі під назвою "О'Каллаганс" з симпатичнили школярочками-ліцеїстками (о! Марго, а особливо Зовю були просто "капєц", щоправда третя - Аліс - виявилась симпатичною стервою, разом із довбаним вагітним від пива офіціантом, так що нашому знайомству судилось бути тренувальним).

Після моїх вагань і довгого очікування ми все ж пішли в "Ля Луна". На вході нас зустріли симпатичні негри-сек'юріті, прямо як в американських фільмах. Пропустили... (По словам мого супутника завдяки тому, що ми розмовляли англійською). І тут вечірка почалась...

Впринципі нічого особливого, але всеодно класно.
Запамяталось, що навідміну від попереднього мого походу у данс-клуб, де були підлітки старшої і "нульової" групи дитячого садка, віковий спектр на цій диско-паті був представлений досить широко. Публіка була на будь-який смак, вік, вагу і зріст. Ще було цікаво спостерігати, як темношкірий високий парубок (працівник закладу) у строгому костюмі з краваткою вийшов десь напочатку дійства на танцмайданчик і показував нeхитрі па усім тим хто там знаходився, причому публіка з задоволенням поглядала на себе і на нього в величезне дзеркало і повторювала рухи.

Прикольно танцував один шахтарик: він повільно підходив до дівчини сзаду (добре що не до хлопця), охоплював її легенько за боки і проводив недвозначні повільні "вращательно-поступательные движения" бедрами. Не всім це подобалось, але більшість була непроти за моїми спостереженнями.

Із Еврою ми там знайшли ще одного такого ж як я здібного до французької мови, щоправда той хлопчина (чорношкірий мужчина років 30-35 на імя Джеймс) був з Англії - він сказав, що приїхав у гості до друзів, але був сам (Це по-французьки - англомовного гостя самого відправити на ніч на дискотеку). То мій сусід балаковний розпиляв свою говіркість не тільки на мене, а й на чорношкірого брата, ну і зрозуміло дівчат. В плані залицянь він просто як Страдіварі в плані скрипок. Mені напевне не вистачить життя, щоб опанувати цю науку... Може хоч від його столу позбираю крихти.

Закінчилось все десь начала пятого ранку. Ніхто не був п'яний (при ціні кока-коли 9€ - це не дивно, хоча може це французи такі культурні). На виході мені сподобався жарт мого сусіда, хоч він і не дуже культурний:
Коли всі построїлись на вихід по довгій драбині з підвального приміщення, то перед нами розташувалась досить фігурна висока і симпатична дама, і звісно ж мій товариш не міг не звернути на неї свою увагу. Ви й самі прекрасно знаєте, як то воно буває. Хоч французи і хреново знають англійську, але дівчинка зрозуміла, що вона є предметом обговорення, і жеманно зауважила, що в неї є хлопець. Для Еври це було як масло в вогонь. Цитую мовою оригіналу: "I don't want fuck your boyfriend, I want fuck you!".

Я був стомлений як старий пес. Залишалось ще біля двох годин до першого трамвая, тож прийшлось сумлінно сидіти і чекати на станції разом з пацаватим дєдушкою, котрий напевне там провів усю ніч катаючись на ескалаторі і рівняючи спину, притулившись до стінки. Десь під шосту годину з'явились парубки, що дружно полягали на лавки і придрімували в очікуванні першого транспорту. Мене так боліли ноги, що я не міг вже дочекатись зустрічі зі своїм зручним ліжком, але, якби я знав, що буде далі, краще б мене до наступного дня хватанув параліч... Але це вже інша історія і нетелефонна розмова.